Собор

"Собор" - це філософський роман, який досліджує важливі соціальні та національні проблеми з точки зору вічних гуманістичних істин, якими має керуватися людська цивілізація, щоб уникнути руйнування і знищення. У центрі твору - проблема духовності сучасної людини, зокрема сучасного українця. Ця проблема пов'язана з батьківськими та дитячими відносинами, наступністю поколінь, збереженням історичної пам'яті та національної гідності, національним нігілізмом і відступництвом від власного народу. Роман складається з багатьох розділів, кожен з яких розповідає про одного з героїв. Проте всіх їх об'єднує образ собору, який є епіцентром подій. Його можна вважати головним персонажем роману. Цей образ став справжнім художнім відкриттям Олеся Гончара і сприймався як болюче попередження для всіх українців. Саме через цей образ автора так гостро критикували, і твір довго був заборонений.