Іван Нечуй-Левицький (справжнє ім'я Іван Семенович Левицький) — український письменник, драматург і перекладач, один із найвизначніших представників української літератури другої половини XIX століття. Народився 25 листопада 1838 року в селі Стеблів на Черкащині. Він був одним із засновників української реалістичної прози, а його творчість відіграла важливу роль у формуванні національної літератури.
Найвідоміші твори Нечуя-Левицького — "Кайдашева сім'я", "Микола Джеря", "Бурлачка" — відображають життя українського народу, його побут, звичаї та соціальні проблеми. Його проза вирізняється глибоким психологізмом, реалістичним зображенням персонажів і гумором, що робить твори актуальними і сьогодні.
Іван Нечуй-Левицький також займався перекладацькою діяльністю, популяризуючи світову літературу серед українських читачів.
