"Розп'яття і смерть часто є свідченням слабості тих, хто розпинає, і, навпаки, підтвердженням та кінцевою перемогою того, кого розпинають."

Ці слова з повісті-вертепу "Розгром" можна взяти як епіграф до всіх чотирьох його творів: повісті "Людина біжить над прірвою", п'єс "Морітурі", "Розгром" та "Генерал", які зібрані в третій книзі Івана Багряного в серії "Класика української белетристики", що видається видавництвом "Апріорі". Ці твори про події часів Другої світової війни, але вони надзвичайно актуальні й сьогодні, віддзеркалюючи сучасний час. Говорячи про ворогів України – як німецьких, так і російських фашистів – а також про свій народ, головна героїня "Розгрому" Ольга каже: "Вони хочуть робити собі впорскування життєвого еліксиру на наш рахунок, за рахунок молодих, але те, що історично вже має бути трупом, ніякий еліксир не врятує. Вони йдуть по похилій дорозі у безвість. Ми ж йдемо по верховій до вершини. Нас можна тимчасово затримати, але ніколи не зламати. Нас можна здесяткувати, але ніколи не винищити. Нас можна зтероризувати, але ніколи не зламати".

Ця книга дуже важлива саме зараз, коли наші вороги, як чужі, так і власні, знову намагаються розп'яти Україну.