Френсіс Скотт Фіцджеральд (1896–1940) — видатний американський письменник, один із найяскравіших представників «втраченого покоління» і хроніст «епохи джазу». Його твори стали символом буремних двадцятих років, відображаючи блиск і трагедію життя у період соціальних змін і економічного процвітання США.
Фіцджеральд народився в Сент-Полі, штат Міннесота. Його літературна кар'єра розпочалася з публікації коротких оповідань у журналах, які привернули увагу читачів своєю стилістичною досконалістю та зображенням сучасного життя. У 1920 році він опублікував свій перший роман, «По цей бік раю», що приніс йому миттєву славу та фінансовий успіх.
Найвідомішим твором Фіцджеральда є «Великий Гетсбі» (1925) — шедевр світової літератури, який відображає мрії, ілюзії та соціальні конфлікти «золотої епохи». Серед інших важливих романів автора — «Ніжний є ніч» і незавершений «Останній магнат».
Особисте життя Фіцджеральда було сповнене драматичних подій, які вплинули на його творчість. Його шлюб із Зельдою Сейр відзначався пристрастю, але також і складнощами, пов'язаними з її психічними розладами та фінансовими труднощами.
Фіцджеральд помер у віці 44 років, залишивши після себе багатий літературний спадок. Його твори й досі вивчаються та обговорюються як глибокі дослідження людської природи, суспільства та невпинного прагнення до мрії.