Історія американських традицій. Від «Мейфлауера» до Сінко де Майо

Як застільна пісня стала гімном Сполучених Штатів? Що насправді відбулося у найперший День подяки? Хто вигадав слово «окей», яке лунає мільйони разів на хвилину по всьому світу? Звідки з'явилися джинси, без яких сьогодні важко уявити своє життя? На ці та інші питання шукає відповіді антрополог і соціолог Джек Девід Еллер у книжці «Історія американських традицій. Від «Мейфлауера» до Сінко де Майо».

Традиції та звичаї – це надзвичайно емоційна і пристрасна частина людського життя. Вони визначають наші будні, на них орієнтуємося, плануючи життя, їх плекаємо і дотримуємося, а також вкрай вороже ставимося до кожного, хто ставить під сумнів їхню цінність. Знання власних традицій дозволяє нам розуміти й усвідомлювати себе. Знання чужих традицій дає змогу глибше зрозуміти й пізнати інші народи. У глобалізованому світі таке розуміння є вкрай важливим не лише для істориків. Проникнення у світ звичаїв дозволяє усвідомити, наскільки ми, люди різних культур і досвіду, водночас різні й схожі. Традиції мають потужну силу, здатну і гуртувати, і роз’єднувати. Чим більше ми знаємо про те, як працює ця накопичена віками енергія, тим краще можемо співпрацювати з нею і користуватися її могутністю.

«Історія американських традицій» складається з чотирьох частин, у яких автор розповідає про політичні традиції і національні свята США, про традиції повсякденності, а також про вигаданих персонажів, які стали символами Америки. Стислі розділи кожної частини охоплюють найважливіші традиційні символи і ритуали – від гімну до американського прапора, від синіх джинсів до гамбургера, кока-коли й Міккі Мауса. За кожною традицією стоїть історія реальних людей з їхніми прагненнями сповнити життя сенсом. Під пером автора ці люди оживають, а з ними воскресають події та почуття, які їх надихали. Завдяки цьому перед нами розкривається не завжди проста, конфліктна, заплутана та суперечлива історія емблем та інституцій Америки, без яких її сьогодні важко уявити. Хтось міг би назвати роботу Еллера розвінчанням міфів, але це не так. Еллер наповнює традиції справжнім життям і боротьбою, роблячи їх ще людянішими і теплішими. Автор підводить нас до усвідомлення: усі традиції винайдені конкретними людьми в конкретний час з конкретних причин, а процес "традицієтворення" триває вічно, особливо в країні вільних людей.

Глибока і вичерпна робота Джека Д. Еллера послідовно веде читача звивистими шляхами непростої і далеко не завжди райдужної історії потужної наддержави. На перший погляд, усе, про що пише автор, нам відоме. Хто сьогодні не знає американського гамбургера чи Супергероя, вже не кажучи про кока-колу? Однак, Еллер пропонує новизну і несподіваний, свіжий погляд на давно відомі речі.

З книги Еллера читач отримує навіть цінніше, ніж цікаві факти з американської історії. Читач отримує призму, крізь яку може оцінити власний світ і традиції свого народу, глибше зрозуміти своє, а відтак побачити ті численні зв’язки, що об’єднують людей усього світу. Автор пропонує оснащену гострими аналітичними інструментами лабораторію, з якої ми виходимо з новим, багатшим і ширшим світоглядом.

Може здатися, що іронічність Еллера і величезний масив академічних знань та фактів мали б позбавити традиції емоційності. Але все навпаки. Академічна поблажливість автора додає тепла, затишку і людяності, а прагнення зазирнути в глибину складної теми виказує велику любов до своєї країни і гордість за неї.

Автор ретельно добирає подробиці з історії кожної традиції, які наповнюють її живою силою, роблять виразнішим її унікальне обличчя. Традиції проростають зі щирих переконань реальних людей, з їхньої віри та прагнень, іноді – з туги за батьківщиною, іноді – з особистих болісних втрат, а іноді – з простого прагнення домашнього затишку й тепла, знайомого нам усім.