Публій Овідій Назон (43 р. до н.е. – 17/18 р. н.е.) — давньоримський поет, один із найвидатніших авторів епохи "золотої латинської літератури". Народився в місті Сульмон, неподалік від Риму, та здобув відмінну освіту. Овідій відомий своєю витонченою поетичною майстерністю, багатством метафор і стилістичним різноманіттям. Його творчість охоплює різні жанри, зокрема любовну поезію, елегії та епічні твори.
Серед найвідоміших творів Овідія — "Метаморфози", епічна поема, що розповідає про міфи та легенди від створення світу до обожнення Юлія Цезаря, і "Ліки від кохання", поема, яка стала своєрідним посібником з любовної поведінки. Його твори залишили значний вплив на європейську літературу та культуру, а багато з них перекладені різними мовами.
Овідій закінчив своє життя у вигнанні в місті Томіс (сучасна Констанца в Румунії), куди його відправив імператор Август. Причини вигнання залишаються загадкою, але це не зменшило значення його творчої спадщини, яка продовжує захоплювати читачів і сьогодні.
