Культура під тиском від ООО/ОООО | Борис Філоненко

Художники та художниці, йдучи по воду, можуть принести з криниці сучасності кілька чорних дір. Це не завжди традиційні «твори» — вони можуть не мати чітких меж, початку чи кінця, а виставка є лише однією з можливих форм їхнього існування. Саме з питання «Чи потрібна художникам і художницям виставка?» починається ця збірка.

Мистецькі практики тут постають як частина складної мережі візуальної культури, політичних систем, екологічних криз, міжвидових взаємозалежностей та тотальності війни.

Збірка критика Бориса Філоненка містить вибрані тексти за 2020–2024 роки, у яких він розмірковує про Харківську бієнале молодого мистецтва, Павільйон України у Венеції, Музей Ханенків, а також аналізує роботи Відкритої групи, В’ячеслава Полякова, Каті Бучацької, Нікіти Кадана, Павла Макова, Андрія Сагайдаковського, Каті Лібкінд, Станіслава Туріни, Ярослава Футимського, Миколи Коломійця, Лії Достлєвої та Андрія Достлєва, Даніїла Ревковського та Андрія Рачинського.

Ці тексти — про мистецтво в епоху надмірностей і виснаження, про історіографічний поворот, аванґард і кістку динозавра, про майстерні й укриття, волонтерство та широкі соціальні зв’язки, а також про ролі художників і художниць у небезпечному середовищі.