Книги та війна: як література впливає на збройні конфлікти

Мао Цзедун був бібліотекарем, Сталін — поетом і видав вірші, Черчилль використовував путівник для планування вторгнення у Норвегію, а Івлін Артур Сент-Джон Во служив у морській піхоті перед тим, як писати «Повернення в Брайдсгед». Бібліотеки ставали притулком для самотніх родин, поки їхні близькі воювали, а під час Холодної війни обидві сторони використовували книги як інструменти для пропаганди своїх поглядів на управління світом.

Незважаючи на те, що книги і війна здаються несумісними — одні є великим досягненням людства, а інші — жахливою трагедією — ці дві теми мають глибокий зв'язок. Література часто виявляється на передовій, особливо в епоху сучасних війн.

Професор сучасної історії Ендрю Петтігрі досліджує, як писемна культура — від путівників і наукових праць до книг про Бігглз і щоденників Анни Франк — формувалася під впливом великих збройних конфліктів. Він показує, як книги, їх автори та читачі були й залишаються потужними інструментами в боротьбі, від Громадянської війни в США до війни в Україні. Книги стали як смертоносною зброєю, так і переконливими аргументами на шляху до перемоги.